+38 (044) 590 45 25

Обіцяних три транші чекають: МВФ розгляне питання про виділення Україні 1 млрд доларів

Обіцяних три транші чекають: МВФ розгляне питання про виділення Україні 1 млрд доларів

4 вересня фонд має намір переглянути програму співпраці, результатом чого може стати виділення третього траншу в розмірі 1 мільярда доларів. Україна чекає його вже більше року, і у випадку його надання у держави відкриється доступ до коштів інших міжнародних партнерів. Водночас є побоювання, що транш уряд отримає не відразу. Кредит довіри до України з боку МВФ зараз невеликий, тому кредитор може поставити умову: спершу виконання зобов’язань, і тільки потім – гроші.

Всьому свій час

Ввечері 7 вересня стало відомо, що МВФ вніс Україну в план-графік засідання ради директорів для другого перегляду програми кредитування і прийняття рішення про виділення третього траншу. Засідання відбудеться 14 вересня. В цей день МВФ розглядатиме також питання співробітництва з Філіппінами. До цього засідання Україна йшла більше року.

Влада “зі скрипом” виконувала взяті на себе зобов’язання щодо реалізації реформ, що призводило до затягування з переглядом програми і відновленням фінансування. Якщо ще на початку року президент Петро Порошенко оптимістично заявляв, що Україна розраховує на отримання 7 мільярдів доларів, то влітку, через зміщення термінів, мова вже йшла про 4,3 млрд доларів.

В останні кілька місяців МВФ чекав повноцінного запуску системи електронного декларування. За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, він особисто тримав на контролі це питання, і навіть погрожував піти у відставку у випадку, якби терміни запуску системи зірвалися.

Паралельно з цим вирішувались питання зі стабілізацією ситуації в найбільшому банку країни – “Приватбанку”. Влітку в уряді заявляли про готовність до націоналізації банку, однак робити цього не хотілося б. Наприклад, тому що немає грошей для входження туди тимчасової адміністрації.

“Валіза без ручки, – зазначає співрозмовник, знайомий з ситуацією. – Зважитися “наїхати” на банк не можуть. Занадто великий. Та й власник занадто специфічний”. Обсяг нинішньої кредитної лінії може скласти 1 мільярд доларів.

За словами радника Асоціації українських банків Олексія Куща, останнім часом переговори України і МВФ проходили в рамках технічних консультацій, без постійної роботи місії фонду. Це свідчить про зниження рівня співробітництва і довіри до країни, впевнений він.

“Україна не виконала базове “домашнє завдання”. Тема пенсійного віку, про яку так часто говорили наші чиновники, не була ключовою, як і тема банківської системи, включаючи долю системних банків і приватизацію державних, – додав Кущ. – Виходячи з досвіду роботи, на даний момент фонд перейшов до точкових кроків, які завдають шкоди корупційній “підчеревині”. Йдеться про перепідпорядкування регіональних митниць фіскальним органам, відкриття ринку газу, тобто “допуску” на нього інших операторів, які б створили конкуренцію і сприяли зниженню цін.

“Перше – підвищити ціну на газ до ринкової – зробили. Це сподобалося, але на ринок нікого не пускають, крім структур, афілійованих з мегакомпаніями”, – говорить Олексій Кущ. Через низькі темпи реалізації реформ, Україна недоотримала за останні два роки близько 8-9 мільярдів доларів, зазначає голова ради Незалежної асоціації банків Роман Шпек.

А лише один з елементів – реалізація інфраструктурних проектів, причому не за бюджетні, а за донорські кошти, – дозволив би збільшити кількість робочих місць і пожвавити внутрішнє споживання. Але через припинення співпраці з МВФ інші фінансові партнери припинили виділення коштів.

“Ми самі себе заблокували. А проблема полягає в слабкості коаліції, відсутності взаєморозуміння між коаліцією і урядом”, – резюмує Роман Шпек.

Непрості переговори

Олександр Данилюк визнає, що переговори були нелегкими. “Це було нелегко, але коли працюєш над питанням кожен день, – це дає результат, – написав у суботу у Facebook міністр.

Наступний транш від МВФ – це довіра до нашого уряду, підтвердження того, що ми на правильному шляху і дуже позитивний сигнал для інвесторів”. Якщо фонд прийме рішення про виділення грошей, це відкриє доступ до 1 мільярда доларів під держгарантії США, 600 мільйонів євро від Європейського союзу, 500 мільйонів доларів від Світового банку для НАК “Нафтогаз Україна” на закупівлю 17 мільярдів кубометрів газу.

“Транш дуже сильно потрібен. Мільярд доларів піде у резерви, – і це допоможе стабілізувати гривню в разі чого. Але, перш за все, це сигнал інвесторам, що ми залишаємося в програмі, і, що Україна – адекватний партнер”, – відзначає фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital – Сергій Фурса.

Як зазначив Олександр Данилюк у коментарі для РБК-Україна, він розраховує ще на один транш до кінця року. “Через затримку на цей рік планується не три транші, а два. Третій – на початок наступного року”, – уточнив міністр. Обсяг ще одного траншу, який Україна може отримати цього року, він не уточнює.

Однак у Нацбанку раніше заявляли, що обидва транші в сумі складуть 2,3 мільярда доларів. “Між траншами повинен бути часовий проміжок у квартал, – нагадує співрозмовник РБК-Україна, знайомий з ходом переговорів. – Тобто, теоретично, ще один транш можна, звісно, “під ялинку” отримати, але, з урахуванням бюджетного процесу та чергових змін, які Мінфін задумав, я в цьому сумніваюся”. Водночас у Мінфіні запевняють, що всі запропоновані правки до Податкового кодексу погоджують з МВФ.

Щодо деяких норм, наприклад податкових канікул для нового бізнесу, дискусії ще тривають.

Вранці – стільці, увечері – гроші

Експерти сумніваються, що, крім 1 мільярда доларів, Україна до кінця 2016 року може ще на щось розраховувати з боку МВФ. За інформацією РБК-Україна, не все так просто може бути і з цим траншем.

Рівень довіри у фонду до уряду критично низький, тому не виключено, що кредитор надасть третій транш тільки за умови виконання низки умов. Оскільки доступ до Меморандуму між МВФ і Україною засекречений, то ніхто до кінця не знає, про реалізацію яких пріоритетних напрямків для отримання цього траншу може йти мова.

“Злегка бентежить, що документ взагалі практично ніхто не бачив. Бентежить, що прем’єр-міністр і президент його так довго не підписували, хоча підписи Данилюка та голови НБУ – Валерії Гонтарєвої – вже були, – говорить співрозмовник РБК-Україна в уряді. – І найголовніше, які в меморандумі prior actions (“пріоритетні дії”, – ред.)? Бо цілком може бути, що рада МВФ проголосує, але в Меморандумі будуть попередні умови, які вимагатимуть голосування в Раді”.

Мова може йти про цілком істотні законопроекти, які традиційно важко сприймаються депутатами. Наприклад, про пенсійну реформу, про тарифи і компенсації, тобто зниження обсягу субсидій до 20-30%, щоб тим самим зняти навантаження на бюджет, а також про зняття мораторію на продаж сільгоспземель.

Наталія Непряхіна

За матеріалами РБК-Україна